Щиро радію, що напередодні відкриття на філфаку кімнати-музею академіка Василя Німчука відбулася ще одна дуже важлива подія в Ужгороді: вчора, 13 травня, на черговому засіданні комісії міськради з питань найменування (перейменування) вулиць було проголосовано перейменування вулиці Олекси Борканюка на вулицю Василя Німчука.
Мабуть, цього дуже хоче й сам Василь Васильович, бо саме з ініціативи й доброї волі його родини – брата Івана Васильовича та племінниці Мирослави Мезіної – наукова спадщина професора переїхала з Києва до Ужгорода, й тепер нею опікуватиметься Наукова бібліотека УжНУ, а сама кімната, гарно облаштована за сприяння керівництва університету, зокрема ректора Володимира Смоланки, – на території філфаку.
Проголосовані й інші важливі для ужнівців імена, якими теж буде запропоновано назвати ужгородські вулиці: літературознавця Олекси Мишанича, мовознавця Любомира Белея, етнолога Михайла Тиводара, фізика Володимира Лендьєла.
Уболіваю за те, щоб так само успішно були проголосовані імена, запропоновані Закарпатською організацією Національної спілки письменників України, іншими організаціями, а саме: Миколи Грицака, Йосипа Дзендзелівського, Павла Чучки, Івана Чендея, Петра Скунця, Дмитра Кременя та ін., які не тільки вчилися чи працювали в Ужгородському університеті, а є передусім людьми ЧИНУ.
Гадаю, що до цього переліку варто долучити й ім’я Кирила Галаса – одного з визначних топонімістів в Україні, столітній ювілей якого відзначали торік в УжНУ.
Медіацентр УжНУ
