23 лютого 2021 року кафедрою української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію з нагоди Міжнародного дня рідної мови та на відзначення 30-ї річниці незалежності України «Українська мова як фактор єдності незалежної України: стан і проблеми удержавлення». У конференції взяли участь філологи з Києва, Ужгорода, Житомира, Умані, Одеси, Камʼянця-Подільського, Глухова, Ізмаїла.
Відкрив пленарне засідання доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко з доповіддю «Удержавлення української мови: проблеми сьогодення», в якій наголосив на незадовільному стані удержавлення української мови, необхідності захисту державної національної мови від політики русифікації, яка продовжує провадитися країною-агресором, окресливши алгоритм дій в цьому напрямку свідомих філологів-україністів.
Своєрідним продовженням ідей, висловлених Павлом Юхимовичем, став виступ декана філологічного факультету Ужгородського національного університету, кандидата філологічних наук, доцента кафедри журналістики, активного громадського діяча, захисника державної мови Галини Шумицької «Актуалізація ролі державної мови як фактора національної безпеки у прикордонних регіонах». Вона акцентувала увагу на непослідовності і хаотичності дій влади як одній з причин неефективності мовної політики від самих початків незалежності України, на тому, що остання була радше в риториці, ніж у реальних політичних діях. Аналізуючи мовну ситуацію в полілінгвальному закарпатському регіоні, пані Шумицька відзначила, що такі поліетнічні прикордонні регіони України стають плацдармом для різноманітних маніпулятивних (на ґрунті етномовного питання) і деструктивних стратегій з боку сусідніх держав, що чинять опір мовній політиці України, метою якої є захист української мови як засобу спілкування її громадян в усіх сферах.
Виступ доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Андрія Колесникова «Етномовна ситуація в межиріччі Дністра і Дунаю: проблеми удержавлення української мови» розвинув теми попередніх доповідачів, зосередивши їх на проблемах удержавлення української мови на теренах багатомовної Південної Бессарабії. Було наголошено, що порівняно із загальнонаціональною картиною та навіть Закарпаттям, українська мова в цьому регіоні – ще слабша, а відтак – потребує пильної уваги та підтримки з боку держави, ще більшого захисту.
Роботу конференції продовжили секційні засідання: «Українські діалекти як жива народна форма української мови», «Літературний стандарт української мови: проблеми нормування та кодифікації», «Удержавлення української мови в полілінгвальних регіонах: стан і проблеми», «Пасіонарна енергетика національного художнього досвіду: загальні тенденції та індивідуальні творчі наративи», «Українськомовне поетичне слово в літературному ландшафті поліетнічного регіону».
Загалом учасники конференції виявили солідарність щодо того, що позиція вишів, особливо в полімовних прикордонних регіонах, має бути однозначно патріотичною, проукраїнською, україноцентричною.
За матеріалами к.філол.н. М.С.Делюсто,
доцента Ізмаїльського державного гуманітарного університету
