Пропонуємо вашій увазі публікацію професора Галини Шумицької в американській газеті “Свобода” від 15 серпня 2025 р., зберігаючи орфографічні особливості видання.
Науковці катедри соціології та соціяльної роботи Ужгородського національного університету взяли участь у XI Всесвітньому конґресі вчених у Лондоні. Головний навчальний заклад Закарпаття представили науковці проф. Галина Шумицька, доц. Руслан Жиленко, доц. Вікторія Рюль, доц. Мар’яна Ляшко та доц. Крістіна Новосад, які взяли участь у дискусійній панелі „Соціяльна взаємодія під час війни та невизначеності: досвід України“.
До глибоких і змістовних дискусій дослідників з усього світу на майданчиках XI Всесвітнього конґресу в Лондоні (21–26 липня) запросила Міжнародна рада центрально– та східноевропейських досліджень (ICCEES), діяльність якої охоплює реґіони, що наразі переживають період глибоких змін, особливо після повномаштабного вторгнення Росії в Україну. Організатори наукового форуму наголосили на необхідності руйнування традиційних підходів до осмислення, вивчення та дослідження цих реґіонів, зокрема їхньої історії, культури, мов, політики, економіки, інфраструктури тощо.
„Знання про конкретні місця є як ніколи важливими для розуміння того, як місцеві та реґіональні процеси взаємодіють з трансреґіональною та ґлобальною динамікою. Водночас, потреба в переоцінці наших методологій, припущень і перспектив ніколи не була такою нагальною. Саме на тлі цих трансформацій ми запрошуємо науковців, дослідників та практиків до розмови, яка розширює межі звичного розуміння минулих подій та сучасних процесів“, – наголосив представник сторони-господарки Матіас Нойманн, професор сучасної історії, керівник Школи історії та історії мистецтва.
Від України учасників Конґресу вітав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, який разом з іншими учасниками української делеґації озвучив позицію нашої країни під час пленарного засідання на тему „Твіннінґ для трансформації: Ґлобальне партнерство та відновлення України“. Дискусія була присвячена дослідженню того, як у рамках британсько-української ініціятиви початкові акти солідарности переростають у стійку стратегічну співпрацю, що підтримує інституційний розвиток, інтернаціоналізацію та більш широку реконструкцію післявоєнної України.
Галина Шумицька, яка модерувала роботу панелі, зосередила свою увагу на висвітленні впливу внутрішньої міґрації на культурний та мовний ландшафт українського прикордонного міста (Ужгорода) під час війни. Руслан Жиленко розповів про зміни в соціяльно-економічному та культурному устрої тилового реґіону України (Закарпатська область): приплив сотень тисяч внутрішньо переміщених осіб, активне переміщення підприємств та їхніх працівників мають безпосередній вплив на місцеві громади та постачальників послуг, при цьому за умов незавершеної реформи децентралізації в Україні, що супроводжується подекуди браком професійного підходу, стратегічного мислення, планування, навичок організації збірок фондів, організаційної спроможності тощо.
Результати цікавого дослідження на тему „Соціокультурна адаптація ВПО на Закарпатті“, проведеного на базі Центру соціологічних досліджень та соціяльних ініціятив УжНУ, представили Вікторія Рюль та Мар’яна Ляшко. Його метою стало виявлення основних факторів, що сприяють адаптації внурішньо переселених осіб (ВПО) на території Закарпатської области та визначення рівня адаптованости ВПО в нових для них соціокультурних умовах. Крістіна Новосад розмірковувала про рівень готовності міґрантів з України до соціальних ризиків, а також про особливості організаційної культури міґрантів, що часом може призводити до втрати компетентности та ініціятивности, впевнености в собі, здатности приймати рішення, пошуку та використання зворотного зв’язку з оточенням в країнах перебування тощо.
При цьому варто зауважити, що темі України на Конґресі було присвячено чимало уваги. Із публічної розмови про це з пані Меліндою Сіммонс, яка протягом 2019–2023 років обіймала посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, розпочав свою роботу Конґрес. Численні доповіді на цю тему були представлені на різних дискусійних майданчиках під час презентації досліджень науковців як з українських науково-освітніх інституцій, так і закордонних, де наразі працює значна кількість українських дослідників. Водночас тема України була представлена і в доповідях іноземних дослідників з різних країн.
Виставка під назвою „Невидані дипломи“, розгорнута у найвідвідуванішій залі Конґресу впродовж цілого тижня його роботи, зворушувала до сліз не тільки українців. Ми були вдячні за можливість презентувати на одному з майданчиків Конґресу колективну монографію „Мови та культури під час війни“ (наукові редактори – Г. Шумицька, А. Круглов. Ужгород, 2025. 290 с.), видану й презентовану в Ужгороді цього року завдяки підтримці проф. Федора Шандора, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорщині, а також керівництва УжНУ. Ініційована професором Алексом Кругловим (UCL, Лондон) презентаційна панель, до якої долучилися також співавторки наукового збірника д-р Надія Кісс (Університет Ерфурта, Німеччина) та д-р Людмила Підкуймуха (Університет Юстуса Лібіха/Европейський університет Віадріна Франкфурта, Німеччина), викликала цікаву дискусію серед присутніх онлайн та наживо її учасників. Монографія є у вільному доступі.
Конґрес розпочинав свою роботу відразу наступного дня після поєдинку Усика з Дюбуа у Лондоні. Тож деякі колеґи навіть приїхали заздалегідь, аби подивитися бій наживо й підтримати українського боксера. Вони розповідали про неймовірну кількість українців та українських прапорів на вулицях Лондона в ті дні. А ще про реакцію британців після перемоги Олександра: дехто підходив до людей з українськими прапорами, аби потиснути руку, дехто злився і готовий був навіть побитися (звичні для завзятих прихильників боксу емоції). Для мене ці та багато інших спостережень під час перебування у Лондоні свідчать про те, що українців сприймають не як жертв, а як бійців, спроможних на перемогу. Як рівних собі, з якими можна мати різного роду партнерські відносини. Таке ставлення формується передусім завдяки тим, хто стікає кров’ю на передовій і не здається, даючи шанс іншим робити свою роботу на інших важливих ділянках.
Велика кількість учасників Конґресу, родом з України, які живуть тепер і працюють у різних країнах світу, сміливо й повноцінно спілкуються українською.
Дякуємо організаторам Конґресу за чудову організацію та підтримку ужгородських дослідників.
Галина Шумицька,
професор катедри соціології та соціяльної роботи УжНУ
(“Свобода”, 15 серпня 2025 р., №33, с. 17)
