Варшава

Моє тижневе перебування у столиці Польщі в часи геть неоднозначних відносин між нашими країнами (хвилювалася про це) вийшло дуже й дуже продуктивним і приємним. Як зауважив проректор Варшавського університету на відкритті фотовиставки «Дитячі обличчя еміграції», ініційованої та організованої професоркою Світланою Романюк спільно з її колегами, мусимо спільно над цим працювати впродовж тривалого часу. Зміни не даються легко, але вони можливі, особливо в наших умовах, коли йдеться про збереження і захист спільних цінностей, а ми їх маємо. Як маємо і непрості для прийняття історичні моменті (для обох сторін).

Отже, що я встигла побачити. Варшавський університет (37 факультетів, більше 100 спеціальностей, понад 40 000 студентів, близько 4000 викладачів) дуже світлий і комфортний в усіх сенсах. Зустрічі на жовтих сходах мають якийсь особливий смак😊 Наукова бібліотека поруч з її прекрасними садами навколо й ботанічним садом площею 1,5 га на даху – теж щось особливе. Співпраця з українськими, польськими, французькими колегами в рамках міжнародного семінару вийшла насиченою і продуктивною.

Вісла у Варшаві, яка протікає через центр міста, формуючи природний ландшафт та пропонуючи можливості для відпочинку, є важливим елементом міського пейзажу. Оскільки маршрут на роботу пролягав саме вздовж ріки, то я вибирала шлях по набережній – природна медитація найвищого ґатунку😊

Цікавинкою став огляд міста з 30-го поверху т. зв. «сталінки» – тепер Палацу культури і науки, що нагадує московські сталінські висотки. Цей висотний будинок у центрі Варшави, побудований як подарунок Сталіна Польщі, є архітектурним символом епохи соцреалізму та має схожий стиль із московськими «сталінськими висотками». Збудований між 1952 і 1955 роками на радянські кошти як символ «вічної дружби» між СРСР та Польщею, він є одним із найвищих хмарочосів у Польщі. Сьогодні виконує функції офісного та виставкового центру з театрами, кінозалами, музеями і ресторанами. 

Відвідини Вілянівського палацу у Варшаві (Pałac w Wilanowie) подарували масу задоволення – естетичного, інтелектуального, емоційного. Цей бароковий садово-палацовий ансамбль, що є шедевром польської культури, збудований наприкінці 17 ст. для короля Яна ІІІ Собеського. Сьогодні є однією із найцінніших пам’яток Польщі, поєднуючи елементи польських аристократичних особняків, італійських вілл та французьких палаців. 

Увечері, ясна річ, мультимедійний парк фонтанів! Півгодинне шоу на березі Вісли занурює в атмосферу води, світла й музики… Передусім Фредеріка Шопена, який народився в Польщі, але більшу частину дорослого життя провів у Парижі. Саме у Варшаві захоронене його серце, згідно з  його останньою волею.

Спочатку воно зберігалося в церкві Святого Хреста у Варшаві, вмуроване в один із стовпів. Під час Варшавського повстання 1944 року німці вивезли реліквію, але пізніше повернули. Тепер серце Шопена знаходиться в урні в тій же церкві Святого Хреста на вулиці Краківське передмістя. На стовпі є напис: “Де скарб твій, там і серце твоє”. Це символ незламного зв’язку композитора з Польщею навіть після смерті. Тіло ж Шопена поховане на кладовищі Пер-Лашез у Парижі.

Півгодинний концерт фортепіанної музики у концертній залі музею Шопена сягає тих глибин душі, яких має… Завтра додому.

15-21.09.202