Регенсбург (Баварія)

Це місто прийняло мене дуже-дуже-дуже тепло. Передусім золотом баварської осені та людським спілкуванням. Через досить щільний робочий графік встигла побачити Регенсбург лише трохи, але добре його відчула. Баварці дуууже себе поважають. Вони заможні й самодостатні. І це мені дуже імпонує.

Регенсбург є найбільшим середньовічним старим містом серед тих, які розташовані на північ від Альп. Також політичним, економічним та культурним центром Східної Баварії, важливим залізничним вузлом і річковим портом на горішньому Дунаї.

Тут цікава ситуація з Дунаєм. Історично річка протікала через саме місто, де збудований знаменитий Кам’яний міст (Steinerne Brücke, XII століття) – один з найстаріших мостів Німеччини. Старе русло проходить через історичний центр, і тут мені Дунай геть інакший, ніж у Будапешті – швидкий та енергійний.

У XX столітті для потреб судноплавства та портової інфраструктури було створено обхідний канал (або новіше русло), який проходить за межами міста. Кажуть, що це типове рішення для багатьох європейських міст на великих річках – відокремити історичний центр від інтенсивного водного транспорту та промислового судноплавства.

Регенсбурзький собор св. Петра (Regensburger Dom, Dom St. Peter), будівництво якого було розпочато 1275 р. і завершене у 1634 р., вважається головною пам’яткою готичного стилю у Баварії. По-різному сприймається при денному та нічному світлі. Мене він особливо кликав у вечірній час😊

Баварська кухня просто чудова! Офіціанти трохи зухвалі😊 Так і не пригостили мене знаменитою баварською сосискою – виявляється, її їдять тільки до обіду: десь до 12-ої, десь до 11-ої. У цей час була зайнята, а ввечері – “nicht”. Ну ок, зроблю це наступного разу😊