Нідерланди

Ця країна вразила мене, як колись Швеція, тим, що Сонця може бути дуже мало, тому його тут дуже цінують. А ще кожен клаптик землі, який буквально відвойовують від океану, точніше, від Північного моря, що є частиною Атлантичного океану.

Амстердам запам’ятався передусім – ні, не «печеньками» 🙂 не куштувала – не хотілося 🙂 – каналами, ясно, або грахтами. Пронизуючи й оперізуючи все місто, вони мають ужиткове значення, будучи заодно туристичною принадою, своєрідним символом міста, віднесеним до пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах. А ще будинками, які тут зводять якомога вужчими і вищими, злегка нахиленими: те, що ми заносимо через під’їзди – вони затягують через балкони. Причину вже називала – суходолу серед води обмаль. 

Волендам (рибальське селище, що колись було рибним портом, а тепер перетворене на міжнародний туристичний атракціон-музей) просто зачарував казковою передноворічною атмосферою: кожен будиночок, магазинчик, кав’ярня тут настільки мініатюрні й настільки оригінально прикрашені та ілюміновані, що все навкруги здається іншим світом, у який колись маленькою любила поринати разом з Гансом Христіаном Андерсеном. 

У місцевих музеях можна не тільки роздивлятися цікавезні експонати, а ще й спробувати виготовити своїми руками, до прикладу, ломпи – традиційне народне взуття. А біля рибного магазинчика тебе може зустріти якась дивовижна птаха, чекаючи на пригощання 🙂

Гаага подарувала зустріч з Океаном!!! Одна з моїх найзаповітніших мрій почала здійснювати 🙂 Ця його частина, та ще й у зимовий період, сувора – навіть влітку мало хто наважується купатися. Але зустріч вийшла грандіозною! Далі буде… сподіваюся на це 🙂