Альпи в Південному Тиролі дуже мені схожі на рідні Карпати – тільки вищі, а ще збережені, попри те, що максимально пристосовані для потреб людини.

Дороги на висоті 2,5 – 3 тис. м такі ж бездоганні, як у рівнинній частині. У зимовий період тут їздять на автомобілях зі спеціальними для льоду й снігу шинами, а гірськолижні курорти приваблюють туристів з усього світу. Абонемент на день, до речі, дешевший, ніж на українському Буковелі, а сервіс – огого!

Порівняно донедавна депресивний регіон розвивається і багатіє. Населення послуговується навіть у побуті кількома мовами – це непросте й для нас питання тут мудро й чітко врегульоване.