DUNA CRUISE по Дунаю (Будапешт)

Ділова поїздка в Будапешт збіглася зі святкуванням нашими сусідами Дня Святого Іштвана. Ушановуючи першого короля Угорщини, вони святкують фактично день заснування угорської держави. Знала з програми, що мають бути святкові салюти – це щорічна традиція.

Але о Небеса! Вони їх скасували. Не впевнена, з якої саме причини. Бо дощ лив як з відра. Небо було похмурим. Дунай теж. Пливла по ньому у затишному кораблику, дивлячись, як стікають сльози дощу по вікнах… Не може нормальна країна гатити салютами, коли в сусіда біда. А може, саме Небо не дозволило.

До слова, протестувала настрої простих угорців щодо простих українців. Воно рівне. Я дуже з цього раділа. Дуже! Саме рівне. Без жодних якихось особливих емоцій. Але з конкретними діями. Транспорт безкоштовний як з України в Угорщину і назад, так і в місті. Free hot food пропонують, кому треба. Податок у готелі не беруть. Оголошення на вокзалі у Загоні звучали українською.

Дослухаючись до гомону вулиць Будапешта, думала про те, що люди тут мовчки співпереживають українцям. Політиків не згадуватиму, бо в них часом людського мало.

І дякувала Небу та Дунаю. Їм було точно не до салютів.