Ви зараз переглядаєте До Всесвітнього дня боротьби з ненормативною лексикою: інтерв’ю професора Галини Шумицької на “Суспільному”

Щороку в один із зимових днів відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Чим зумовлена поява такого “свята” та чи варто насправді боротися із лайкою? Про це говорили у прямому ефірі на “Суспільному” з докторкою філологічних наук, професоркою й мовознавицею Галиною Шумицькою.

Ненормативна лексика як вияв мовлення

“Я не впевнена, що треба з нею боротися. Адже те, що ми звично називаємо «ненормативною лексикою», є частиною будь-якої мови”, – підкреслює Галина Шумицька.

Вживання лайливих слів є в різних культурах віддавна. Змінюється лише частота й мета використання. Сама собою лайка не зникає, тому говорити про повне “вигнання” таких слів із ужитку нереалістично.

Чому в період війни лайка стала звичнішою

Однією з помітних тенденцій є зростання кількості ненормативної лексики в публічному просторі від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це пов’язано насамперед із посиленням емоцій: страхом, агресією, болем та прагненням якось виразити ці почуття. Люди, які відчувають надзвичайний стрес, шукають способи “скинути” його, і один із них – лайка.

Окрім того, соціальні мережі наповнюються великою кількістю емоційних дописів і коментарів, що теж впливає на загальний стиль спілкування. Молодь схильна переймати такі зразки, особливо коли відчуває протест чи бажання самоствердитися.

Вплив на молоде покоління

Питання вживання ненормативної лексики серед молоді дуже актуальне. Підліток часто прагне виділитися, перевірити межі дозволеного або висловити негативні емоції. Якщо при цьому він бачить, що дорослі (батьки, медіа, популярні блогери) також легко вживають лайку, то внутрішнє табу на такі слова поступово зникає.

“Ми повинні не лише забороняти, а й пояснювати, – наголошує професорка Шумицька. – Важливо розмовляти з дітьми про те, що означають ці слова, чому вони виникають і як можуть впливати на психіку та енергетику”.

Як говорити з дітьми про лайку

  • Особистий приклад. Якщо батьки систематично лаються вдома, будь-яка заборона з їхнього боку буде неефективною. Діти швидше наслідують поведінку, аніж реагують на формальні “не можна”.
  • Наукове підґрунтя. Дослідження нейролінгвістів доводять, що лайка може впливати на емоційний стан та навіть фізичне самопочуття людини. Варто поділитися з дитиною конкретними експериментами чи науковими фактами, аби вона зрозуміла, чому надмірна лайка несе деструктив.
  • Альтернативні способи вираження емоцій. Допоможіть молоді знайти інші канали для вивільнення стресу: спорт, творчість, бесіди з психологом чи друзями. Часто люди застосовують лайку, бо не знають, як інакше виплеснути агресію.

Чому важливий баланс

Відомо, що в стресових ситуаціях людина може скористатися сильними висловами, щоби “випустити пару”. Однак коли “міцне слівце” стає нормою щоденного мовлення, це свідчить про закорінену агресію та нездатність контролювати емоції. Здатність обирати слова відповідно до ситуації – ознака сформованої особистості й поваги до співрозмовників.

Більше – у відео “Суспільне. Новини”: