Буша / Божа Душа – Вінниччина

Скульптурний фестиваль-пленер «Подільський оберіг» вкотре збирав скульпторів-каменотесів, ткаль, художників та гончарів з Поділля й інших куточків країни. За роки його проведення тут створили унікальне явище – Бушанський музей скульптури просто неба. Кого тут тільки не зустрінеш – хочу я вам сказати. І це я не про людей, зусиллями яких усе це чародійство твориться. А про тих, кого давно нібито й нема, а вони поглядають на тебе з каменю кому як заманеться: хтось пустотливо, хтось бешкетливо чи й дбайливо… Понад 300 скульптур із каменю-пісковику – це герої оборони Буші,  літературні персонажі козацтва, образи української міфології, що сягає глибин.

Тут тобі й санскрит, і трипільська культура, і скельний храм Перуна, і Гайдамацький Яр з його «Гайда, Маги!», і містичний козацький цвинтар, з якого відкривається мальовничий мурафський каньйон, і багато всього іншого, що явно вказує на Силу. Знань, умінь, традицій.

Люди, які сюди повертаються, спокійно й розважливо роблять свою справу. Проте якісь лише проміжкові її результати підносять до Небес. Богиня Лада, зібрана з частин і гартована Вогнем просто посеред майдану, благословляє своїх людей на продовження Роду, на мир і добробут, родинне щастя і любов. І хоч слово «фаєр-шоу», яким пробують назвати це дійство, ніяким боком сюди не клеїться – байдуже! Як його не називай, суть залишається: магія творчості, що передається з рук в руки через віки, вражає, зачаровує, надихає.

Всі ми є Сплячими Богами. Тобто можемо все, що захочемо, якщо захочемо прокинутися і почати творити. Нема добра і зла – є енергія творчості й енергія руйнування. І одна, й інша просто є. Хто що вибирає, в тому й живе. Тут це сприймається дуже переконливо.

«Буша – віконце до себе первозданного без соціальних нашарувань і набутих чужих програм. Місце, де є Ти і Всесвіт», – стверджують ті, хто вже знається з Бушею. А ще вони кажуть, що вона сама вибирає, кого й куди впустити, кому й що показати. Бо Буша – це від Божа Душа. Вона ЗНАЄ.