На думку професорки Ужгородського національного університету, яка входить до складу соціолінгвістичної комісії Міжнародного комітету славістики в Ягеллонському університеті, Галини Шумицької, наразі Україні потрібна зброя, яка захищає фізично, і увага до державної мови, що є зброєю духовною та ключовим маркером національної ідентичності. І саме досвід Польщі, яка також пережила непрості часи в минулому, і вивчила історичні уроки, а зараз надає безпрецедентну підтримку Україні, є надзвичайно важливим.
Найзахідніший регіон України Закарпаття є поліетнічним, люди в ньому завжди відрізнялись толерантністю до національних меншин, які там проживають. Наразі на Закарпатті перебуває понад 350 тисяч вимушених переселенців з інших регіонів. Це переважно мешканці Сходу України, внаслідок чого, як зазначила Галина Шумицька, завжди україномовний Ужгород зараз більш ніж колись звучить російською.
А відтак — є чималий запит на вивчення української мови. А регіональна програма з розвитку державної мови, затверджена наприкінці минулого року, передбачає низку освітніх проєктів, серед яких є й мовні курси. Для цього передбачено і відповідне фінансування.
«Патріотизм не може бути голим і босим, він має бути підтвердженим фінансово. Адже мова є й економічною категорією, досвід Польщі в цьому сенсі є для нас добрим зразком», — зазначила науковиця.
За її словами, саме Польща, яка прийняла мовний закон на двадцять років раніше за Україну, дуже швидко прописала ключовий принцип про те, що саме мова є основним елементом національної ідентичності. В урядових документах цієї країни зазначено, що мова є, між іншим, економічною категорією. Саме тому й передбачено чималу кількість державних стипендій та інших мотиваційних чинників для підтримки охочих вивчати польську мову як всередині країни, так і за кордоном. Таким шляхом має рухатися і Україна, адже це дуже гарний зразок. Треба бути амбасадорами своєї національної ідеї та просувати український наратив, який до останнього часу формувався за радянськими кліше. «Це дуже важливо усвідомлювати, і ми в Україні теж повільними, на жаль, кривавими кроками ідемо до цього усвідомлення», — підкреслила спікерка.
Мова — це код нації, щоб перейти на спілкування українською має змінитися спосіб мислення. Але люди чимало переоцінюють за час війни. І динаміка змін є позитивною. Люди радо вивчають, переходять на державну мову. «Я уболіваю за державний рівень. І охоплює гнів та обурення, коли на телеефірах поруч із національно свідомими політиками одіозні депутати знову починають порушувати питання про захист російськомовних. І це у час війни, коли стільки людей гине!» — наголосила Галина Шумицька.
Потрібно визнати, український шлях супроводжується численними помилками, але головне — зробити правильні висновки і виробити ефективні кроки.
В цьому контексті, знову ж таки, слід згадати досвід Польщі, яка дуже добре вивчила історичний урок. Бо теж пережила колись непрості часи.
І коли там зрозуміли, що лише польська мова є головною цінністю, яку треба обстоювати, а через неї — себе, свою історію, свою культуру, і яка є як у гоголівському «Вії» тим колом недоторканності, що здатне захистити від ворога, то й вийшли на рівень, який є зараз. І який дозволяє надавати допомогу Україні, що є надзвичайно цінним.
Аудіоверсію інтерв’ю можна послухати на сторінці за адресою: перейти на сайт Польського радіо.
Олена Котляр
Польське радіо
